Під кавальчиком небесного полотна

Вимірюю його відстані кроками, голос — дзеленьканням трамваю та різноголоссям вуличних музик.

Його аромат — терпкий, а лице заплакане дощем. Шукаю закапелки, пак Ти, Львове, відкриваєш мені їх сам і там народжується щось нове і прекрасне!

Любиться це місто за його самотність, особливо за людей, які живуть поруч під кавальчиком небесного полотна.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *